Історія Арканоїда та ігор із цеглинками

Від Pong до стіни з цеглинок

Ігри з цеглинками виросли з найпершого відеоігрового хіта. Pong від Atari, що вийшов 1972 року, був настільним тенісом для двох гравців: кожен рухав свою ракетку вгору-вниз і намагався відбити м’ячик повз суперника. Гра була простою, але показала, що ракетка й м’ячик можуть утримувати людей біля екрана дуже довго.

Наступна ідея полягала в тому, щоб зробити з Pong гру для одного. Замість суперника м’ячик мав зустрічати стіну, яку гравець розбирав би шматок за шматком.

Breakout, 1976

Atari випустила аркадну гру Breakout 1976 року. Гравець крутив ручку, щоб рухати платформу вздовж нижнього краю екрана, і відбивав кульку в кілька рядів цеглинок угорі. Кожна цеглинка, якої торкалася кулька, зникала, а мета була розчистити стіну, не пропустивши кульку повз платформу.

Breakout часто згадують через людей, які над нею працювали. Гру задумали в Atari Нолан Бушнелл і Стів Брістоу, а ранню версію її «заліза» зібрав Стів Возняк разом зі Стівом Джобсом — незадовго до того, як вони вдвох заснували Apple. Ігровий автомат мав чорно-білий екран із наклеєними на нього смугами кольорової плівки, тож ряди цеглинок здавалися різнокольоровими.

Правила Breakout уже містили чимало з того, що досі визначає жанр: кут польоту кульки залежить від місця удару об платформу, кулька прискорюється з перебігом гри, а якщо пробитися крізь стіну в простір за нею, кулька сама гасає вгорі екрана. Згодом, 1978 року, Atari випустила Super Breakout, а Breakout вийшла й на домашній консолі Atari 2600.

Arkanoid, 1986

Через десять років після Breakout, 1986-го, японська компанія Taito випустила в ігрових залах Arkanoid. Основа лишилася тією самою: платформа, кулька і стіна з цеглинок. Але те, що додала Taito, назавжди змінило жанр.

• Капсули з посиленнями

  Деякі цеглинки, розбиваючись, випускали капсулу. Якщо зловити її платформою, вона давала ефект — наприклад, довшу платформу, повільнішу кульку, кульку, що прилипала до платформи, кілька кульок одночасно або лазер.

• Різні цеглинки

  Поряд зі звичайними кольоровими цеглинками з’явилися срібні, яким потрібно було кілька ударів, і золоті, які не розбивалися взагалі.

• Продумані рівні

  Замість однієї стіни, що поверталася знову й знову, кожен раунд мав власне розташування цеглинок — від простих смуг до фігур і лабіринтів.

• Вороги й бос

  На ігрове поле запливали маленькі вороги, які збивали кульку з курсу, а останній раунд закінчувався битвою з босом.

В аркадній версії грали за допомогою обертового регулятора, що давав точне керування платформою. Arkanoid мав великий успіх в ігрових залах, і в наступні роки його перенесли на багато тогочасних домашніх систем, зокрема ZX Spectrum, Amstrad CPC, Commodore 64, комп’ютери MSX, Amiga, Atari ST і Nintendo Entertainment System. Версію для NES продавали з власним контролером-регулятором, щоб гравці могли керувати платформою так само, як в ігровому залі.

Продовження й пізніші ігри

Taito ще багато разів поверталася до серії. Серед найвідоміших ігор:

• Arkanoid: Revenge of Doh (аркадний автомат, 1987) — пряме продовження з новими раундами й новими капсулами.
• Arkanoid Returns (аркадний автомат, 1997) — нова версія з оновленою графікою, яка згодом вийшла й на PlayStation.
• Arkanoid DS — версія для двоекранної портативної консолі Nintendo.
• Arkanoid vs Space Invaders для телефонів — кросовер Arkanoid з іншою знаменитою аркадною грою Taito.
• Arkanoid – Eternal Battle (2022) для консолей і ПК — з класичною кампанією та онлайн-режимом битви, у якому одночасно змагається багато гравців.

Taito, якій належить назва Arkanoid, з 2005 року входить до групи Square Enix.

Жанр після Arkanoid

Arkanoid надихнув довгу низку ігор із цеглинками на домашніх комп’ютерах, консолях, а згодом і на ПК, і багато з них створили невеликі команди та програмісти-аматори. Більшість зберегла складники, які популяризував Arkanoid: капсули з посиленнями, цеглинки, яким потрібно кілька ударів, цеглинки, що не розбиваються, і рівні, створені вручну. На пострадянському просторі, зокрема в Україні, слово «арканоїд» стало звичною назвою будь-якої гри такого типу — так само, як в інших країнах «Breakout».

Пізніші ігри додавали власні родзинки. В одних кулька могла вибухати або проходити крізь цеглинки, в інших цеглинки рухалися, а багато ігор мали редактор рівнів, щоб гравці могли самі створювати стіни й ділитися ними. На телефонах набув популярності споріднений стиль ігор, у яких ви не рухаєте платформу, а націлюєте потік кульок у блоки з числами.

Веббраузери привели жанр до нової аудиторії, бо для гри з цеглинками не потрібно нічого, крім миші чи пальця й кількох хвилин часу.

Наша гра і класика

Гра на Arkanoid.org — наша власна гра з цеглинками, написана з нуля. Вона спирається на ідеї, спільні для жанру вже кілька десятиліть: платформа, кулька, стіна з різних цеглинок і капсули, які треба ловити. Її рівні, графіка, звуки, посилення й бос — наші власні, і ми не використовуємо жодних матеріалів з ігор Taito. Arkanoid — торговельна марка Taito Corporation; ми не пов’язані з Taito чи Square Enix і не маємо їхнього схвалення.

Деякі наші посилення — класика жанру, як-от ширша платформа, лазер і додаткові кульки; інші, наприклад Вогняна куля і Щит, — наші власні. У посібнику з посилень і цеглинок описано їх усі, а кампанія вже чекає на вас.

Більше про класичні ігри можна прочитати в англомовних статтях Вікіпедії про Breakout і Arkanoid.